«Майбутнє належить тим, хто здатен його уявити.»
— Елеонора Рузвельт

Про проєкт та роль Superheroes.Marketing

У певний момент країна перестає жити лише сьогоднішнім днем і починає ставити складніше запитання — куди ми йдемо далі?
Якою ми хочемо бачити Україну через 10–15 років, якою вона має бути для людей, для дітей, для світу?
«Візія України 2035» — це спроба не передбачити майбутнє, а усвідомлено його уявити: через аналіз, діалог і спільну рамку мислення.

Український інститут майбутнього виступив ініціатором і автором змісту цієї книги, сформувавши її змістовну основу — тексти, дослідження, експертні думки та сценарії розвитку.

Наша робота починалася там, де виникло ключове питання: як зробити так, щоб цю візію не просто прочитали, а відчули?

Ми стали візуальними партнерами проєкту — відповідальними за те, щоб складний аналітичний матеріал набув цілісної, зрозумілої й сучасної форми. Це була робота не лише з дизайном, а з інтонацією: як країна говорить про своє майбутнє, якими образами звертається до світу, і чи звучить ця розмова відкрито, впевнено та по-справжньому по-людськи.

Айдентика: коли форма несе зміст

Перед початком роботи ми провели глибокий аналіз візійних і стратегічних видань — як українських, так і міжнародних.
Ми досліджували, як країни, інституції та автори говорять про майбутнє через форму: колір, типографіку, матеріальність і ритм. Саме цей аналіз ліг в основу айдентики «Візія України 2035».

Колір
Фіолетовий був обраний не як декоративне рішення. Це колір глибини мислення, трансформації та переходу — між сьогоденням і тим, що ще тільки формується.
Срібло — про технологічність, точність і сучасність без агресивного футуризму. Воно додає відчуття руху вперед і водночас стриманої впевненості.
Разом ці кольори формують образ спокійного, зібраного майбутнього, яке не обіцяє простих рішень, але дає чіткий орієнтир.

Типографіка
Шрифт у книзі — це частина розмови про час. Він сучасний, чистий, без зайвої емоційності — такий, що не відволікає від сенсів і не старіє візуально.

Обкладинка як сенс

Обкладинка цієї книги — не буквальна ілюстрація. Це сконцентрований зміст проєкту, зашитий у форму.
В її основі — образ технологічного ока: метафора уважного, свідомого погляду в майбутнє. Погляду, який не фантазує, а аналізує, бачить системно і дивиться далі за горизонт сьогодення.
У візуальну структуру обкладинки також зашифровано текст «Майбутнє України», записаний у бінарному коді. Це спосіб говорити про майбутнє мовою технологій — як про процес, що проєктується, осмислюється і формується вже сьогодні.
Обкладинка працює як точка входу: вона не дає готових відповідей, а запрошує до роздумів — якою ми хочемо бачити Україну у 2035 році.

Вихід за межі книги

Ми одразу розуміли, що візія не може існувати лише на папері. Тому навколо книги була створена ціла візуальна екосистема:
– верстка і дизайн книги двома мовами
– креативи для соціальних мереж
– презентаційні матеріали
– 3D-візуалізація книги
– анімований комікс
– онлайн-портал, який робить візію доступною і живою для кожного — Візія України 2035

Портал працює як цифровий простір, де можна повернутися до ключових ідей, знову пережити зміст книги та продовжити розмову про майбутнє України вже у веб-форматі.

Комікс став особливим елементом проєкту — як спосіб говорити про майбутнє простою мовою образів, без спрощення сенсів.

Портал як продовження візії

Паралельно з книгою ми працювали над онлайн-порталом проєкту — як цифровим простором, у якому візія може жити, розвиватися й бути доступною ширшій аудиторії.

Портал став продовженням книги в іншому форматі: місцем для навігації сенсами, повернення до ключових ідей і подальшої розмови про майбутнє України.

Наша задача полягала в тому, щоб перенести візуальну мову книги в діджитал-середовище, зберігши:
– цілісність айдентики
– зрозумілу структуру
– відчуття сучасності та відкритості

Без перевантаження, але з повагою до змісту — так, щоб портал працював не як архів, а як живий інструмент комунікації візії.

Подія і живий діалог

Презентація книги в КВЦ «Парковий» у Києві стала моментом, коли візія вийшла в публічний простір. Це була не просто подія, а жива розмова — між експертами, бізнесом, культурою та суспільством.
Ми подбали про те, щоб візуальна мова проєкту працювала і в просторі події — підтримувала зміст, а не відволікала від нього.

Чому цей проєкт важливий для нас

«Візія України 2035» — це не про дизайн заради дизайну. Це про відповідальність форми за сенс. Для нас це був шанс:
– попрацювати з великою ідеєю
– стати частиною довгострокового мислення про країну
– показати, що дизайн може бути інструментом діалогу, а не декорацією

Бо майбутнє не починається з правильних відповідей. Воно починається з правильно поставлених запитань і сміливості їх озвучити.

Результат

Ми допомогли візії стати відчутною.

Аналітичний матеріал перетворився на цілісну систему — з власною мовою, ритмом і характером.
Книга, айдентика, діджитал-портал, подія, комікс і візуальні матеріали склалися в єдину історію про майбутнє України.
Це історія, яку можна читати, переглядати, обговорювати й повертатися до неї знову: у різних форматах, для різних аудиторій, у різний час.
«Візія України 2035» набула форми, здатної жити довго і залишатися актуальною там, де починається розмова про завтрашній день.

Команда проєкту

Ідея, концепт – Тарас Горбул
Проєктні менеджери – Ірина Пуріна, Ханна Чубар
Арт-директор – Анна Круш
Верстальник – Анна Круш
SMM дизайнери – Анастасія Олексова, Олександра Титаренко
Моушен дизайнери – Анна Круш, Олександр Круш
АІ-креатори – Катерина Сюмар, Олександр Круш, Анна Круш
3D-візуалізатор  – Максим Савельєв